Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті відома Україна. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає «Кобзаря», не зможе уявити своєї долі без генія слова.
22 травня –
важлива дата для
кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його
заповітом, було перепоховано в Україні.
Помер 47-річний український поет у
Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але
і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про
палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в
1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу
широкого на Вкраїні милій...».
Після того, як п’ятдесят вісім днів прах
Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за
клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж
року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі в Каневі.
З нагоди 160-ї річниці з дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі
в Каневі у Гусятинській публічній бібліотеці
розгорнуто книжкову виставку «Велетень нескореного духу».


